За тисячі років суспільство еволюціонувало від первісно-общинного ладу до сучасної розвиненої цивілізації.
автономно і самодостатньо – у людей є всі умови, щоб розвиватися і задовольняти потреби без допомоги з боку;
Беручи за основу ціннісні критерії, соціолог Д. Рі-сман виділяє такі типи суспільства:
Ці концепції відбивали, з одного боку, вже досягнений рівень соціальних наук, з іншого боку – специфіку підходу тих чи інших вчених до пояснення тих чи інших явищ.
В широкому розумінні соціум є суспільство “тут і тепер”, і чим більше соціумів, тим складніше між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована, виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. До суспільних наук відносяться історія, психологія тощо.
Населення окремих держав також розуміють під суспільством (наприклад, російське суспільство).
— складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування);
Там створювалися також і різні майстерні - для виготовлення зброї, а також особистого одягу для знаті, ювелірних виробів і та ін.
полюючі та збираючі - що живуть за рахунок диких тварин і рослин;
Тільки індивід посідає мотиви, цілі, інтереси та свідомість. Соціальна статистика та пошук мотивів – взаємодоповнюючі частини соціологічного дослідження. Теорія соціальної дії. Ідеї Вебера – підвалини сучасної соціології.
Функціонування соціальних інститутів. Інститут повинен функціонувати – його нормальне функціонування є благом для суспільства. Під функцією соціального інституту розуміють користь, яку він приносить – себто то є сукупність задач, що вирішуються, цілей, що є досягненні, послуг, що надаються.
Позитивізм за Контом мусить відмовитися від питань, що не мають відповіді – про суть та сутність явищ, а особливо про причину. Наука пізнає не суть, а лише феномен. Суспільствознавство повинне вивчати ті явища, Суспільство які можна спостерігати.
Структура соціологічного знання. Соціологія – наука комплексна. Має трьохрівневу структуру:
В результаті значно поглиблюється розподіл праці, спеціалізація окремих осіб та груп на певних видах економічної діяльності. В технологічно найпростіших суспільствах фактично все працездатне населення було зайняте у здобутті їжі.